Прикрасити свою біографію званням "доктор" або "професор" хотілося би багатьом амбітним політикам і бізнесменам. Сидіти роками у бібліотеках не обов’язково. Адже звання можна просто… купити. Приміром, у Швейцарії.  

У затишному містечку Цуґ, оточеному мальовничими Альпами, проживають лише зо два десятки тисяч душ. Хто би міг подумати, що за цією маскою тихої провінційності ховається міжнародний фінансовий центр. У Цузі зареєстровано близько ста великих компаній з усього світу. Пояснення цього феномену дуже просте – швейцарський кантон Цуґ має славу «податкового раю». Фірми з мільйонним оборотом платять тут сталий податок у кілька десятків тисяч франків на рік. Однак це ще не все.


Звання за двадцять тисяч 

Цуґ – це не лише податковий, але і освітній рай. Не дарма у цьому селищі цілих два університети – Freie Universität Zug і Freie Universität Cham. Це особливі вищі школи. Тут немає професорів, аудиторій, бібліотеки. Лише офіс на дві кімнати, секретарка, телефон і комп’ютер. Але «науковий потенціал» цих університетів – величезний. Тут можна отримати ступінь магістра, доктора наук, почесного доктора або професора. Мінімальна вартість звання – двадцять тисяч євро. По всьому світі таких фіктивних навчальних закладів, за оцінками німецьких експертів, близько двох тисяч.


«Чорні списки»

Освітяни у країнах ЄС вже давно вимагають, аби у Брюсселі вжили заходів проти цього бізнесу. Однак європейські чиновники не можуть вплинути на ситуацію поза межами ЄС. Єдина можливість – псувати репутацію «фіктивним» університетам. У багатьох країнах Євросоюзу створені «чорні списки» таких вищих шкіл. Після серії скандалів із «липовими» дипломами відомих політиків, попит на ці папірці у Західній Європі впав. Натомість він став з’являтися у країнах Східної Європи.


Дізнатися, дипломи і титули яких вищих навчальних закладів визнаються у Німеччині, можна на сайті www.anabin.de.

Джерело: Німецька Хвиля